Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!
Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.
Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.
Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.
Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?
Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.
Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.
Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.
Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.
Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.
Чуваки, что там, реперы и все с этой вашей хип-хоп культурой! Жара, ага? Да, это я - Лил Нарко. Истинный представитель стэна, который светит наркотой, как мухоморы на поляне.
Итак, друзья, дело было так. Я как-то оказался в скучном офисе, где ничего интересного не происходит. Все эти драянские документы и скучные совещания привели меня в депресняк. Я просто с ума сошел от этой проклятой рутины. И тут я понял, что нужно найти способ расслабиться и оторваться. И как же я мог пройти мимо? Естественно, пойти по пути кайфа и адреналина - амфетамин!
Я помню, как я встретился с моим парнем, который сказал, что у него есть нечто особенное. Мы с ним покурили немного конопли и он рассказал мне о своей новой закладке. Конечно же, я стэнил на эту идею и решил сразу же попробовать.
Ведь жизнь слишком коротка, чтобы сидеть на месте и просто катать болтушки.
Наступил день "Х". Я ожидал от этой авантюры многое, но даже не догадывался, какая эйфория меня ожидает. Через пару часов я получил свою долгожданную порцию амфетамина. У меня просто глаза на лоб полезли от восторга! Состав закладки был просто взрывным: амфетамин, димедрол и немного бонусом - эфедрон. Просто заряд позитива и энергии!
Я сразу же понял, что с этой закладкой моя работа в офисе станет легче. Да, рэперы, вы не ослышались! Я был готов стэнить на своей работе, столько энергии и настроения она давала.
Офис стал моей сценой, где я смело атаковал своими рифмами и эйфорией от амфетаминов. С каждым днем я чувствовал все больше и больше вдохновения и решил подойти к вопросу создания музыки более серьезно.
В моем офисе началась отличная атмосфера - словно я был на самом крутом концерте. Мои коллеги стали моими фанатами, они просто не могли наслушаться моих рифм и стиля. Мы даже стали проводить мини-концерты в перерывах между работой. Кто бы мог подумать, что такой унылый офис может стать настоящим хип-хоп центром?
Конечно, у меня были свои затруднения. Иногда после слишком долгих ночей написания текстов и выступлений на работе я чувствовал сильное истощение и небольшую паранойю. Но каждый раз, когда я думал о том, что все это от амфетамина, я понимал, что это просто часть процесса.
Это были цены, которые приходилось платить за свою наркотическую рэп-карьеру. Хотя наркотики, конечно, приятны, они могут поработить человека, если их употреблять в больших количествах. Да и музыка стала немного страдать - я не мог уже так энергично и творчески писать свои треки.
Усталость накопилась и наркотики уже не давали мне того самого кайфа, который я искал. Вскоре я решил полностью отказаться от амфетамина и сосредоточиться на звуке и истинной энергии моих текстов.
Постепенно я перестал злоупотреблять наркотиками и вернулся к их легальным аналогам - кофе и энергетическим напиткам. В этом мне помогли мои фанаты и коллеги с работы, которые поняли мою ситуацию и поддержали меня. Спасибо им! Давайте восхищаться этим искусством и творить безопасно. А я пошел писать новый текст, вдохновленный своей историей. Peace!
Chill |
Kush |
Raf |
Dope |
Lean |
Flex |
Bars |
Roll |
Flow |
"Если ты хочешь быть оригинальным, не стэнь наркотики, стэнь свое искусство!"